*

все  ок
коли  здихає  телефон  я  не  заряджаю  його  тижнями
деколи  лягаю  спати  так  і  не  прокинувшись  до  кінця
зранку  випиваю  дві  чашки  кави  тому  що  одної  буде  мало
не  знаю  який  сьогодні  день  і  число  пробачте  календарі
в  емоційному  плані  це  схоже  на  старання  піщинки  перелетіти  океан
хоча  якщо  задуматись  навіщо  стільки  старань  заради  невідь-чого
сипучі  піски  сипуча  порожнеча  я  не  знаходжу  слів
щоб  описати  всю  злоїбучість  порожнечі  але

все  ок
я  звик  до  відчуття  простору  всередині  себе
як  корабель  назвеш  так  він  і  попливе  я  назву  свій  титанік
наперед  знаючи  що  з  ним  станеться  айсберг  назву  реальність
треба  запастись  теплими  речами  термосом  з  кавою  терпінням
а  якщо  серйозно  то  це  схоже  на  труну  тобто  я  в  труні  хоча  живий
знаю  цей  поблажливий  погляд  і  слова  типу  не  мороч  собі  голову
в  когось  рак  в  когось  проблеми  набагато  гірші  ніж  в  тебе
а  чим  порожнеча  краща  від  раку?  це  так  само  смертельно  але

все  ок
інколи  я  бачу  на  підлозі  чи  стіні  сонячне  проміння  рух  тіней
інколи  мені  сниться  засніжена  вершина  до  якої  мене  манить
інколи  мені  сняться  дівчата  кожну  я  люблю  вічність  бо  саме  стільки
триває  один  сон  а  вони  від  початку  і  до  кінця  тримають  за  руку  щасливі
інколи  вдається  написати  вірш  це  четверта  спроба
інколи  мені  здається  що  варто  тільки  повірити  світу  і  він  піде  назустріч
інколи  я  хочу  набрати  твій  номер  і  почути  твій  голос  але

все  ок

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2017
автор: a.dankiv