Пливе старенький човен
Розвалений вже зовсім
Пливе і розуміє
Що скоро вже причал
Він плив доволі довго
За вітром, проти нього
Він плив, не зупинявся
І дякував все Богу
Він дякував за вітер
Він дякував за хвилі
Він дякував за сили
І здолані вже милі
Він плив один. Без весел
Був непомітним в морі
Гроза забрала весни
І він корився долі
Та човен виділявся
В протоках нісенітниць
Хоч часто помилявся
Але доплив до цілі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721332
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.03.2017
автор: Jools_Ser