Вальсуй мене, вальсуй в обіймах,
До памороку... До знемоги...
Любов, яка ховалась в римах,
В душі томилась... надто довго...
Щоб землю вже не відчували,
Під нами ляже - простір неба!..
...Мені тебе, до болю, мало!..
В тобі лише моя потреба...
Вальсуй, коли мене побачиш
І вже не відпускай ніколи!
...Якщо й колись душа заплаче -
Любов твоя мій сум знеболить...
І я, щаслива, - засміюся,
І зникнуть враз усі печалі,
Бо ти - моя любов, спокуса,
Дорожча від усіх реалій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2017
автор: Елена Марс