Агов прокинься Гільгамеше
Всесвіт -пес він завше бреше
Глупо лає на всіх підряд
Твій межиріцький диво-сад
Уже нікого не врятує
Всі жертви марні - певно всує
Ми кличемо Господні імена
Нема небес а є стіна
Яку навряд чи можна обійти
Нема любові без мети
Мети немає без любові
Дні схиблені в своїй основі
А ночі п*яні безпробудні
Ми всі загублені у грудні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721211
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Той,що воює з вітряками