Шелестить дощем озонова прохолода.
Такій порі я рада, поспішати вже нікуди не потрібно.
Свіжістю закутує осіння монада.
Дощик омиває Природу,
покращує життєву погоду.
Небо затягнуто молочною пеленою,
птахи не видно жодної.
За Природою спостерігати цікаво,
на Землі нікому не тісно.
Краплі бульбажками б'ють по калюжах,
мабуть дощик ще потрібний,
погуляє зливовою холоднечею.
Природа ним напоєна,
як розумно в ній все влаштовано.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721197
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Svitlana_Belyakova