Скiльки можна?!


                               [i]Кругом  неправда  і  неволя,
                               народ  замучений  мовчить,
                               а  на  державному  престолі
                               кабан  годований  сидить.
                                                             Т.Г.  Шевченко
[/i]

Перестань  брехати,  пане  Президенте!
Перестань  дурити  обіднілий  люд!
Бо  війну  війною  у  такі  моменти
може  не  назвати  ворог  й  словоблуд.

Перестань  країну  бідну  добивати!
Скільки  можна  красти  і  людей  дурить?!
Совісті  і  честі  зовсім  вже  не  мати,
лише  обіцяти,  лише  говорить…

Головнокомандувач,  злидень  ти  верховний,
чому  ненавидиш  волю  і  свободу?!
Захиститись  прагнеш  ти,  упир  шановний,
від  тебе  ж  обравшого  власного  народу!..

Пам‘ятай,  злодюго,  вічно  так  не  буде,
матері  не  будуть  завжди  голосить.
Прийде  час  і  слово  скажуть  бідні  люди,
будеш  на  гіляці  в  зашморгу  висіть.

Скільки  ще  країну  можна  шматувати,
скільки  можна,  кате,  міри  геть  не  знать.
Скільки  вже  на  крові  можна  торгувати,
красти  і  вбивати,  цупити  й  брехать?!

лютий  2017


©  Copyright:  Александр  Мачула,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117030112531  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721130
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Олександр Мачула