Я намалюю тобі ранок
І, незалежно від пори,
Як вийде сонечко на ґанок,
Проміння висипле з гори.
Я намалюю тобі днину —
Веселу, в щебеті пташок,
А ще — кумедну хуртовину,
Зірву із місяця ріжок.
Наллю туди по вінця чаю,
Настояного з пряних трав.
Тримай міцніше, пригощаю!
Ой, стільки тут на небі справ!
Попришиваю ясні зорі,
Мов ґудзики на килимку,
І у небесному узорі
Закружить радість у танку.
Жбурну веселку з серпантину
У добрих помислах думок,
А нічку розгорну з сатину,
В досвітнім зареві думок.
Я намалюю тобі вечір,
Де сонце, наче каганець,
Душею обійму за плечі,
Щоб казці не прийшов кінець. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2017
автор: Lana P.