Весна бентежить мою душу,
Співом пташок чарує слух,
Зимову лінь я з себе зтрушу,
Піду пройдусь, вже й дощик вщух.
На серці радісно, тепліє,
Струмок пробив в льоду русло,
Біжить собі життю радіє
Мені б човна та ще й весло.
На сонці сніг останній тане,
Бутон підсніжника вже вигляда,
Вже вкотре ця весна настала,
Така прекрасна, знову молода,
Чудна пора, все оживає,
Дає надію, дарує почуття,
В такі моменти розумію, життя триває,
І до минулого нема вже вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720895
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2017
автор: Інок