пережити, не впасти, ти чуєш!
залишитись собою, повір.
де незгоди лиш тільки гуртують
у далекому холоді зір.
Пережити, не впасти, розлука
випробовує міцність долонь.
у полоні гіркої розпуки,
що стікає тобою із скронь.
пережити, не впасти, а вітер
пригинає усе ж до землі.
Мов покривджені зламані віти,
розправляємось в часу імлі.
пережити, не впасти, ти чуєш...
залишитись собою, не йди...
бо чекання уже не хвилює,
залишитись собою, люби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2017
автор: Квітка))