Приходь апельсиновим сонцем,
промовистим вітром у вікна німі…
Без тебе тривожно, порожньо, морозно,
із змарнілих повік водою сніги…
Тихі кроки твої мовчазливі, рідні
приходять так боязко у стомлені дні…
А мої таке враження – відгоріли,
стискається серце на тонкій струні…
Розчиняється холод подихом теплим,
у довіри я знаю, обличчя твоє…
Зіниці в мої заглядають відверто,
від того в душі мовчазливо снує
павук павутину, й щось трепетне дуже,
таке що словами сказати не сила…
Вікна мовчать, для них справді байдуже,
але не мені, не ламай мої крила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2017
автор: Матвійчук