[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUWOmPgEmZPWjNLYT0rSKWG3U56qfMRVJIHpGYtEAUjNXVl8A-lWGNit6Z[/img]
Чи ти бачиш Господи, як плачуть матері,
Вмиваючись своїми кровавими слізьми,
Бо гинуть сини на війні, мов на вівтарі,
Захищаючи свою Батьківщину грудьми?
Чи ти чуєш Господи, як волають вони,
Возносячи до тебе святі ці молитви,
Про зупинення кровопролитної війни?
Можливо вдосталь тобі людської пожертви?
Чому мовчиш Боже, Царю землі та неба?
За що скажи Господи, пекельне горе це?
Чи може жертва ця тобі, о Боже, треба?
Кричить моя душа й розбите моє серце.
Можливо ти призиваєш до священних лав
Воїнів світла, бо світ у гріхах занепав?
Ти розтлумач цю загадку нерозумним нам,
Бо ми у відчаї, дай відповідь матерям.
Прости нас за гріхи наші, Господи, прости,
Як же важко біль втрат, по життю, Боже, нести!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720803
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2017
автор: Макієвська Наталія Є.