Вклонюсь Тобі, Боже...
І – сили прошУ,
Щоб гієну здолати!
Ділив я і множив...
Звичайно ж, грішу...
Тільки,- як покарати
Усіх, хто брехнею
Застряг у багні,
Вже – по самі коліна?
Не буду суддею...
Та, знаєш... Мені,
Все ж,- болить Україна!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2017
автор: Андрій Бабич