Ладо…

Я  для  любові  підіймаюсь.
Для  щастя  сонцем  усміхаюсь.
Для  радощів  я  в  нім  купаюсь,-
Це  не  вина  й  не  жаль  -  не  каюсь.

Немов  в  Байкал  прозорий  у  любов  пірнаю.
Натхнення,  запал  і  наснагу  там  черпаю.

Лиш  небо  синє  знає  –  як  чекаю!
Лиш  біла  хмара  розуміє  –  як  жадаю!
Лиш  зорі  бачать  –  я  з  ним  в  рай  стрибаю…
Він  моє  Ладо!  Я  його  кохаю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2017
автор: Онучка