Схилила голову і мовчки зажурилась,
Не відчуваю вже як крутиться земля,
Душа пошарпана прощати все втомилась,
І я заплакала в долоні як дитя.
Крізь біль і сльози стала зашивати
Наївну душу, що ходить по краю,
Своє кохання стала убивати,
І по живому різати все без жалю.
Зів'яли квіти, що цвіли у серці,
І вже не вірю я нікому у житті,
Слова, що окриляли, стали мертві,
Бо розіп'ята щирість моя на хресті.
Лю...
24.02.2017
Уява автора з побаченої картинки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2017
автор: Лю