Не вірте, що можна її полюбити,
Вона - не вродлива, на вдачу – не дуже...
Такі неприємні бувають візити,
Ніколи нікому не скаже: Мій друже!
Сама - нещаслива, розставила сіті
І тягне за руку, веде не туди,
Малює на стінах сумнівні графіті,
А доброго просто від неї не жди.
Шукайте розради від неї у людях,
Малюйте картини хоч маслом, думками,
Не будьте для неї також ви у суддях,
Ідіть собі прямо своїми стежками.
Купайтесь у росах, цілуйтесь з світанком,
Послухайте мову весняних садів,
На зустріч ідіть із малим полустанком,
Знайдіть собі радість від щирих трудів.
Берізці самотній скажіть добре слово,
Питайте ромашку: чи любить, чи ні?
Хай буде віднині в вас все веселково,
Сховайтесь в любові - найкращій броні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720616
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2017
автор: Шостацька Людмила