Дай мені сонця, я вдовіль нап’юся
І тіло зігрію.
Дай мені крила, і я ввись піднімуся,
І в небі помрію.
Я вітер впіймаю, злечу наче сонце,
Над гори ся здійму.
Зірками – дощами порушу твій спокій,
Упаду, обійму.
Впаду, притулюся у ніжність огорну
Тебе моя мила.
І буду любити таку неозорну,
Допоки є сила.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2017
автор: Мартинюк Надвірнянський