Все вже було: і війни, й береги,
І неба стрічка, вплетена у коси…
Усе ще буде: друзі й вороги,
Й натхненні перші світанкові роси…
І ти, і я. І сталь чужих очей.
Ти тільки вір, що ніжність не зникає.
Ти тільки йди углиб п'янких ночей,
Ти тільки знай, що я тебе кохаю!
І осінь хай розлуку нам несе,
Відколосилось в нашім полі жито…
Я вірю в нас. Ти також. Й попри все
Шалено, до нестями хочеш жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2017
автор: Домнічева Лілія