[i]Коли ти оченята зранку розтуляєш,
Я Богу дякую, за те що в мене є.
У щічку «цьом», - мене ти обнімаєш.
Красуня, – ти маленьке сонечко моє
Кудись два зуба спереду поділись, -
Це так було у кожного із нас.
Так хочеться, щоб ти мені приснилась.
Як невгамовно скоро пролітає час.
Свій вік на пальчиках ти показати вмієш,
І посидіти не бажаєш ні на мить.
Моє ти серце посмішками грієш.
Коли заплачеш, - мені теж болить.
Немов зернятко в квітку проростаєш,
Прийти до всього першою спішиш.
Коли щось не вдається, - ти зітхаєш
І без образ мене ти інколи смішиш.
Так голосно пісні свої співаєш. -
Дзвенить немов дзвіночок голос твій.
Так сильно я тебе люблю, ти знаєш
Маленький і коханий ангел мій.
26.02.2017[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2017
автор: V.Gapcic