Я Людина!
«Чи чоловік ти, а чи жінка-
Для Всесвіту ти порошинка
І чи смієшся ти, чи плачеш
Там нічогісінько не значиш».
-Не порошинка. Я Людина!
Така у Всесвіта єдина,
Його частинка невід ‘ємна
Творця надія недаремна.
Якщо я на землі страждаю-
Стражданням Всесвіт засіваю
Коли ж люблю я і радію,
Коли я про високе мрію,
Коли в житті добро пізнаю,
То Всесвіт щастям огортаю.
Найвища задумка ми Божа,
На звірів, на тварин не схожа.
Вершина Божого проекту!
Носій думок і інтелекту,
Носій добра і зла в одному
Такого не дано нікому.
То ж людям як треба старатись,
Щоб людяністю відрізнятись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720260
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.02.2017
автор: Ярина Яр