БІЛОКРИЛА ПТАХА

БІЛОКРИЛА  ПТАХА
Білокрила  птаха  на  долоні  сіла.
Розказала  птаха,  що  немає  сили,
Що  немає  сили  відлетіти  в  вирій,
Там  її  чекає  синьоокий  милий.
Мені  стало  шкода  білокрилу  птаху.
Я  її  пустила  бідолашну  в  хату.
Я  її  зігріла  і  нагодувала.
А  вона  про  вирій  мені  щебетала.
День  і  ніч  минали.  Набиралась  сили
Білокрила  птаха,  щоб  летіти  в  вирій.
Я  про  все  забула,  піклувалась  нею,
Щоб  змогла  вона  ширяти  над  землею.
Видужала  птаха,  розпустила  крила
І  у  синє  небо  швидко  полетіла.
Білокрила  птаха  поспішала  в  вирій,
Там  чекав  на  неї  синьоокий  милий.
Може  ще  зустріну  білокрилу  птаху,
Що  колись  пустила  бідолашну  в  хату.
Нехай  кожен  в  світі  зможе  долетіти
За  своїм  коханим  і  його  зігріти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2017
автор: Вікторія Бондаренко