Тікаючи від рими, 9


 (істини  на  небі  не  шукай)

*  правда  від  Анрі  Бейля:  віра  як  словесне  шахрайство  
         
А  стануть  відвертими  ті,  хто  пізнав  правду  неба:
«Релігії  світу  засновані  всі  на  одному:  
На  страху  сліпому,  на  немочі  розуму  темних
Та  шулерстві  «пастирів  душ»  від    пройдисвітів  «віри»?


*    від  Миколи  Амосова:  «Бога  нет.  Но  он  существует!
     народжений  під  сонцем,  ти  –  бог  долі!

Єдиним  вибаченням  бога  
                                                                             за  зло,  за  безлад  у  цім  світі,
За  біди  всі  і  всі  нещастя,  що  людям  падають  на  долю,  
Освячену  байдужим  небом,  є  лиш  одне  у  виправдання:  
Отой,  кого  звемо  ми  богом,  –  
                                                                                         він  –  не  існує.  


*  від  Касьяна:  і  ловив  мене  світ  у  тенета  свої

Як  досягне  зірок  мій  останній  спокутливий  подих,
Згине  вся  суєта,  марність  дум  і  гріховність  жадань,  
Лиш  постануть  оці:  квітка  часу,  що  вже  облітає,
Скеля  розчарувань.  Та  любов  –  що  була  і  цвіла!


*  зрікався  суєти,  служив,  як  міг,  любові  

Не  став  я  повелителем    стихій.
Не  володів  народами,  скарбами,
І  навіть  дні  порахувало  небо.
–  Але  любов  належала  мені!
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719876
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2017
автор: Касьян Благоєв