Я більше не хочу в тобі розчинятись.
Так страшно не мати душі.
І кожної миті до решти згорати,
Кричати зніміло в тиші.
Я більше не хочу у серця питати,
У твого, де чути лиш сміх.
Та як же ти можеш на біль не зважати?
І це не єдиний твій гріх.
Я більше не хочу у гіркості сльози,
Ковтати й горіти вогнем.
Ростити засохлі жевріючі лози
Де лиш непотрібності щем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2017
автор: Квітка))