Уже на весну повертає,
Від себе зиму відпущу.
А провесінь з небес сотає
Тоненькі ниточки дощу.
З дахів все капле, капле, капле...
Куняють вичахлі дроти.
Довбе неквапом сірі кахлі,
Щоб зчистить землю від сльоти.
Перетікає смуток в ніжність -
Розтанула в душі нудьга.
Тендітні пальчики підсніжник
До неба в щасті простяга!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719558
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.02.2017
автор: Лариса Журенкова