Спішить, спішить до Києва,
На Київський перон
Схвильований, замріяний,
Окрилений вагон.
А в ньому як належить все,
Своє життя біжить:
Хтось слів плете мереживо,
А хтось безжурно спить.
Всі станції зливаються -
Сигнал, ліхтар, перон -
І швидко наближається
До Києва вагон.
І хтось уже вдивляється
В замріяну блакить –
Ніяк не дочекається
Свою щасливу мить.
Спішить вагон до Києва,
Вже скоро ліс мине,
І, може, там, у Києві
Чекають і мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719414
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2017
автор: Уляна Стринжа