Розкидали пухнасті ковдри очерети
На черепках замерзлої води.
А вітерець, прибулий, з іншої планети,
На озері сніжинками слідив.
Краплини крові на калині, наче буси,
У тяжі нахилились до землі.
І падали додолу снігові обруси,
Засяяли, неначе кришталі.
У кожної пори — свій важіль і спокуси,
Невигойдані думи у імлі.
Чи погубили у тумані пір’я гуси,
Чи ж вітер їхні рознесе жалі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719406
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2017
автор: Lana P.