Сотня сотень вже в небі живе,
Свою віру, любов, свою правду несе...
Тільки там ... в небесах їхній поклик сердець,
Оповитий сузір"ям, слави-волі вінець
Оповитий століттями диких прогресів,-
України-землі безконечних абсцесів,
України-землі,- того раю шматочок,
Де дали пригубити волі ковточок...
Обезчестили націю, довели до агонії
І чекають на GALA-концерт в філармонії...
І він розпочався... в шаленому ритмі,
Летять міліарди по лезу, по бритві.
Вже друга із сотень сотня почата...
Війна у пологах - страшна і горбата.
Війна плодовита із виродком-плодом,
Де кат-можновладець торгує народом !
Як цукром чи гравієм, краще - сміттям...
Світ завтра поповниться новим життям...
А сотня за сотнею в небо, як птахи,
Засватані зрадником звідниці-свахи...
Сотня за сотнею - свічі майданів,-
Пустеля безводна смертей- караванів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719368
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.02.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова