Сонце заплутувалось в морозяному гіллі -
День догорав повільно.
Вітер стиха нашіптував вірші,
Мов заговорював чарами зілля.
Ніч віднайшла себе в місячному сяйві -
Крізь нього марило туманом.
Не йметься зорям затьмарити барви
Над густо засрібленим лиманом.
Ранок спалахнув швидше за всіх -
Він навстіж відчиняв мої двері.
А я досі писав вірші на сміх
В бісовій класичній манері.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719356
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2017
автор: Андрій Безсовісний