Останні дні зими, нарешті вже останні!
А в них – надії більше, як ніде,
Ні роздумів, ні суму, ні вагання:
- Весна іде, весна, весна іде!
І все забудеться: хурделиці, морози...
Нехай про них співає хтось пісні,
Я їх стерпіти, пережити в змозі
За перші світлі березневі дні.
Бо знаю: до весни лиш кілька кроків,
Всього лиш кілька кроків...А тоді
Все буйство і вся сила юних соків,
І вся потужність водяних потоків
Враз загуде, заграє на дуді,
На всіх сопілках, флейтах і кларнетах,
У басових і тенорних тонах,
В дієзових оркестрах і квартетах –
Усе почуєш в тих весняних днях!
А гомону, а гамору, а писку!
І скільки ще всього почуєш там –
Усі підряд, по черзі і по списку
Почнуть, почнуть себе являти нам!
У ній усе - кохання і робота,
І спів птахів і перші теплі дні,
Бо незліченні у весни турботи –
Віват весні, віват, віват весні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719243
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.02.2017
автор: Уляна Стринжа