Дедалі надалі

Дедалі  надалі  дійдемо  кудись...
Узявшись  за  руки,  впадемо  ми  вниз,
Триматися  будем  що  сили  за  мить:
Боятись,  тремтіти  і  рватись  у  вись.
Сьогодні  -  назавжди  залишимось  разом,
Не  дай  цьому  мареву  щезнуть  з  туманом.  
Затримай  світило  -  йому  рано  вставать!
Із  першим  промінням  нас  більше  не  стане.

Дедалі  надалі  дійдемо  кудись.
Тепер  вже  не  разом,  а  нарізно  йдем.
І  прірва  між  нами  росте  і  росте...
Здається,  не  має  вже  сенсу  плести  -  проти  течії.
Загублені,  згублені,  утомлені,  тонемо.  
В  обіймах  один  одного...

Дедалі  надалі  дійдемо  кудись...
І  звідки  ж  я  знаю,  коли  зупинюсь,
коли  втрачу  те,  що  в  серці  я  маю  до  тебе!?
І  мови  забракне  і  сльози  втечуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719206
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.02.2017
автор: Альва