Вірити - ось моя сила
Серед буденних доріг.
Те, що дає мені крила,
Ливнем змиває поріг.
Кров'ю буяє по венах,
Вітром - по диких лісах.
Віра тече в людських генах,
Перемагає наш страх.
Варто лиш щиро сказати:
"Я не зламаюсь! Не я!"
Віра опустить канати,
Надія простягне гілля.
Спробуй лиш чисто любити -
Падуть мільйони оков.
І запанує назавжди
Віра, надія, любов.
___________________
19.02.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.02.2017
автор: Lexi