як добре – йти…
вагу планети
з ноги на ногу
перекидати,
як наче спритно
м`ячиком зеленим
грати
як добре – йти,
собою атмосферу
зеленої планети
розтинати,
а за собою – вихрити,
наче повітряні вершки
збивати
іти – в колінах
ноги вдоволено пружинити,
під снігом мокрим віднайти
свої маршрути
і – бігти…
ритмічно дихати
і весело –
через весну у літо –
біг-ти
о як прекрасно –
вільно-незалежно йти
і бігти –
то́му
лише відомо,
хто знає, як то
між подушок,
недугою прикованим – сидіти…
лежати
хай Бог благословить не знати,
яке то справді щастя – йти:
стопу стопою обганяти,
зелений ряст
топтати
19.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719140
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2017
автор: Валя Савелюк