Моє серце -- на зустріч вітру,
Геть поламані всі замки,
Всі пояснення стерті у титрах,
На деревах мовчать круки.
Всі секрети мої назовні,
Особистого вже нема,
Чи то місяць серпом, чи вповні,
Неважливо. Весна, зима...
Зняті штори з прозорих вікон,
Правда прибрана як до свят,
У криштальних умита ріках,
Та причесана сотню крат.
Помилуйтесь, яка пригожа!
Ні подряпинок, ані плям,
Та чужа й на себе не схожа,
Може все не так просто там?
Може схована таки тайна,
У невидимих десь кутках,
А та правда—брехня звичайна,
Плюс невіра в себе і страх?
Не важливо, що бачать люди,
Важливіше, що бачиш ти,
Почуття у крихких облудах,
Мене, доле, за них прости...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2017
автор: Надясемена