Годинник нам відмірює роки,
Цукриться мед в посудині із часом.
Воду зібрав із кров’ю до ріки,
Старий Дніпро оспіваний Тарасом.
Мовчить майдан. Горять кругом свічки.
Молитви чути, що летять високо.
І чорні понад прапором стрічки,
Сльозу пускають материнським оком.
Живі приходять і мовчать – печаль…
У голові, немов травневі бджоли.
Майдан героям – це життя причал,
Його не забуватимуть ніколи.
Ось на колінах хлопці молоді,
З Сергієм Нігояном розмовляють.
Вони братами звалися тоді,
Його слова й сьогодні повторяють…
Мовчить майдан. Горять кругом свічки.
Молитви чути, що летять високо.
І чорні понад прапором стрічки,
Сльозу пускають материнським оком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719060
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2017
автор: Віталій Назарук