Майдан не просто так зібрався,
Вогнем налив сердечка-бра,
Народ хотів! Народ піднявся
На захист волі і добра!
Нове щось визріло в обширі,
Коли плечем та до плеча:
Патрон байдужості відсирів
І блиск засяяв у очах.
Нагайка кроків не урвала,
І страх не спаралізував,
Хоч кров бруківкою гуляла,
І не один від кулі впав –
Влилось сто дев’ять в небо Боже
(Пече донині їхня кров!)
Із вірою, що переможе
В країні правда і добро,
Що буде все у нас до ладу,
Корупції зірвемо плед.
Розкрили блуд, змінили владу.
А віз… так туго йде вперед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)