[i]Личко твоє - сонечко у небі,
Ніжно пестить тіло з висоти,
Біля нього хмарки полудневі -
Брівоньки...О, Господи !
Що то за краса посеред шторму
Лихоліть шалених - років як покути ?
Пропаду я без твоєго корму -
Уст медових, вже ніяк не вснути...
І без погляду - дурману, наче без повітря,
Задихнуся в мороці подій...
Понеси мене у чарах вітру
Там, де жагу зродить обрій -
Оченят Везувій ![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2017
автор: Мандрівник