Ріжуть серце не свої слова,
Звичаї чужі, чужі діла.
Інші в них закони і гарант,
Не господар тут ти - емігрант…
Нам чужі їх села і міста,
Інший хліб і інша в них вода,
Зрідка бачу рідні тут сліди…
Ми були і є для них раби,
Вдома запилилися сліди.
Сльози проливаємо не раз,
В їх церквах не наш іконостас.
Хочеться почути церкви дзвін,
Бо для мене тут чужий і він.
Інші в них закони і гарант,
Не господар тут ти - емігрант…
Люди тут для мене всі чужі,
Завжди чомусь важко на душі,
Ми чужими будемо завжди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718853
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2017
автор: Віталій Назарук