ДУХМЯНИТЬ НАД ПОЛЕМ ЗІЛЛЯ…

В    зупинених    римах    тезів,
В    розпечений    час    полудні,
Життя    моє,    як    на    лезі,
Збігає    по    каменю    буднів.

Молюся,    схрестивши    руки,
В    надії,    що    там    почують.
А    в    небі    вже    чорні    круки,
Над    тілом    моїм    вартують.

Духмянить    над    полем    зілля.
Росою    трава    заплаче.
Та    розпачу    від    безсилля,
Мій    ворог    не    буде    бачить...


СЛАВА    УКРАЇНІ!!!      
ГЕРОЯМ      СЛАВА!!!
2015р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718736
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.02.2017
автор: миротворець