Наполоханий зайчисько
Біг снігами через ліс,
Небезпека була близько,
Ледве-ледве він утік.
Вовк голодний за ним гнався,
Вже ось-ось був би схопив,
Але сам він налякався,
Щось упало з висоти.
Та прямісінько на носа,
Вовк присів та зупинивсь,
Це велику шишку з сосни
Білка кинула униз.
Зайчик втік отак тим часом,
Вдячний білочці рудій,
Що від вовка врятувала,
Вірний друг тепер він їй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718678
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.02.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський