ОСТАННІЙ СНІГ

Останній  сніг,  останній  сніг,  останній  
Цьогоріч  я  у  пригорщі  беру.
А  він  в  красі  незрушній  первозданній,  
Леліє  мої  руки,  поле,  брук.

І  свіжить  простір  подихом,  і  свіжить!
Вибілює  довколишній  пейзаж.
Та  скоро  влізе  до  земельки-діжі.,
Закінчиться  його  хмільний  кураж.

А  поки  сонцю  не  програв  в  змаганні,
Йому  дивуюсь  –    чудо  біле    це!
Останній  сніг,  останній  сніг,  останній
Зі  сміхом    місту  кидаю  в    лице.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)