Між високих і стиглих хлібів,
Що у полі буяє колоссям.
На стежині її я зустрів,
Наче Мавку із довгим волоссям...
А усмішка така чарівна,
Ніжні очі її волошкові.
Зігрівали неначе весна,
Зігріває в казковій любові.
І полинула пісня дзвінка,
Полетіла у небо блакитне.
В береги де самотня ріка,
Де схилилась берізка тендітна.
Підхопили на крила її,
Журавлі і понесли під хмари.
Залишилися в серці мені,
Пломеніючі дивні стожари...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)