Соломія

О,  ці  уста,  ці  погляди  ці    руки,
Розкуті  і  цнотливі  водночас,
Твій  стан  і  мелодійні  ніжні  звуки  –  
Танок,  котрий  до  глибини    потряс.

Ти  мов  вогонь,  примхлива  Соломіє,
В  тобі  життя,  і  пристрасть  і  жага:  
Проси    усе,  що  хочеш,  вмієш,  вмієш
Причарувати  юна  і  нага.

І  іншого  вже  не  чекали  дива
Та  раптом  з  уст  зірвалися  слова:
-  Коли  я  вам  так  добре  догодила,
Хай  буде  тут  Іванова  глава!  
                                   -  
Чи  відала  тоді,  що  просиш  ти  
Себе  гріху  у  жертву  принести?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2017
автор: Уляна Стринжа