За вікном морози, та не йдуть сніги
На обличчі посмішка, а в душі вітри
В голові стривожено бігають думки
Я тримаюсь спокою. Я тримаюсь мрій
Десь у пеклі вогнянім вже цвіте весна
Я в раю небесному, там поки зима
Без прокльону, ревності, болю і надій
Я чекаю вірності, я чекаю снів
На землі, непройденій, неживій, кривій
Ходять звірі холодно між стежок, між мрій
І зростає, начебто, там гіркий полин,
Трави свіжокошені між чагарників.
Душі плинуть в маренях по місцях святих
Відмовляють Господу у гріхах своїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: Сновида