Серце розтопилось крижане,
холодний лютий в весну закохався.
Кохання їхне дивне неземне,
через сніги її красою милувався.
Для неї проліски під снігом квітли,
зима на скрипці пісню вигравала.
Його кохання було ніжне й світле,
весна в його обіймах розквітала.
І цілувались, милувались до світання,
в обіймах ночі. в зірковій колискові.
І стало їхне неземне кохання,
струмком весни, від їхньої любові.
Автор Лариса Мандзюк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718244
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2017
автор: -