ЛІНА КОСТЕНКО
ЕКЗОТИКА
Якби це було просто щастя,
то це було б просто щастя.
А все, що зверх того, це вже – поезія.
Слухай, милий, ти захищайся!
Я стала дика, я – Полінезія.
Колись Гоген тікав на Таїті,
лишались тут і модерн, і готика.
У цьому черствому скрипучому світі
тільки любити – тепер екзотика.
Я порушила всі табу.
Нарвані квіти мої в Нірвані.
Пасеться обов’язків табун,
а я цілую тебе у вігвамі.
Що з того, що туфлі у мене на шпильках?
Я в джунглях була і насилу вибрела.
Душі предків приходять навшпиньках,
щоб подивитись, кого я вибрала.
Очі у них великі і круглі.
Скелі голі, як Голіафи.
Птиця тюльпан п’є воду із кухля,
птиця бузок п’є воду з карафи.
Оце таке у мене Таїті –
руки твої, золоті ліани.
Аж дивно мені, що ходять на світі
якісь пошляки, немов павіани.
Дві зірки у хату мені влетіло
Сади стоять буддійськими храмами.
Люблю твоє тіло, смагляве тіло,
тіло твоє, татуйоване шрамами.
Перевод с украинского языка
НИЛА ВОЛКОВА
ЭКЗОТИКА
Если было просто счастье,
это было бы просто счастье.
А всё, что сверх того, уже – поэзия.
Слушай, милый, ты защищайся!
Я стала дикой, я – Полинезия.
Когда Гоген бежал на Таити,
остались здесь и модерн, и готика.
В этом чёрством скрипящем мире
только любить – теперь экзотика.
Я нарушила все табу.
Сорвала цветы себе все в Нирване.
Пасётся обязанностей табун,
а я целую тебя в вигваме.
Что с того, что туфли мои на шпилечках?
Я в джунглях была и еле выбралась.
Души предков приходят на цыпочках,
чтобы взглянуть, кого же я выбрала.
Глаза у них, большие, как сушки.
Скалы голые, как дельфины.
Птица тюльпан пьёт воду из кружки,
птица сирень пьёт воду с графина.
Такие вот у меня кумиры –
руки твои, золотые лианы.
И странно мне, что ходят по миру
какие-то пошлые павианы.
Пара звёзд в избу мою залетело.
Сады стоят буддийскими храмами.
Люблю твоё тело, смуглое тело,
тело, татуированное шрамами.
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718214
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 14.02.2017
автор: Ніла Волкова