Вже не зима, а зимонька
Ступила на поріг.
Тоненька стала кригонька
І вітерець приліг.
Не гуготить метелиця
Щоночі за вікном,
А ніжним пухом стелиться
До ніг рясним сніжком.
У вирії вже пташечка
Розправила крило.
А на полях пшениченька
Готує нам добро.
І чути понад кручею,
Де бовваніє ліс,
Веселий подих літечка,
Що вітерець приніс.
2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718098
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.02.2017
автор: Уляна Стринжа