лінія

перед  тобою  затилок  христа  
позаду  стоїть  діва  свята
направо  поглянь
дим
зліва  від  тебе
захоплений  рим
під  ноги  дивись
пісок
тільки  прошу!
голову  опусти
бо  як  впаде  дощ
може  змити  страх
і  всі  стануть  кусати  за  шию
кликами
бо  ти  не  боїшся  їх
як?  

вони  чемно  мовчать
за  кожне  слово  у  них
поміж  ребер  з'являється
знак
книга  каже
що  він  означає  
бракований  сміливістю  товар

я  не  знаю  що  роблю  
поміж  цих  людей
і  чомусь  теж
постійно  мовчу
і  вверх  голови
не  підніматиму
дощ  змиє  хист
а  за  ним
ховається
старий  лис
який  за  кожну  букву
написану  мною
порве
і
не  дасть
почути  свист  

можеш  віддати  цій  черзі  честь
вона  мирно  чекає  с!!!ть
що  пустить  грозу
і  намокне  шерсть

але  якщо  не  віддаш
то  станеш  в  кінець
і  так  само  як  я
будеш  тим
і  ним
бо  разом  з  першим  дощем
справжній  ти
тепер  

мрець.

bright  r,  лютий  '17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718037
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2017
автор: bright r