Мене Ви пригадаєте не раз.
Мій світ хвилюючий і норовливий,
пісень барвистих щирий парастас…
Єдиний поміж інших, небрехливий.
Він стати Вашим міг, але не став.
Його було Вам мало чи багато…
Тоді я інші вірші ще писав
і не зважав на будь-які утрати…
Колись усе ж Ви схилитесь без сил,
промовивши: «Згадати я не смію,
як інший світ мене позбавив крил,
убив назавжди віру і надію»…
Мій світ міг бути Вашим, але ні –
його було багато Вам чи мало…
Напевно не судилося мені,
та я жадав Вас палко, що б не стало…
12.02.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117021212005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2017
автор: Олександр Мачула