Живу я в місті, а пишу про хату.
Про ниву і родючу, і святу,
І про щасливу у колгоспі матір,
Якій вказали вогняну мету.
Життя правдиво й радісно пишу,
Борюсь за мир, грудьми стрічаю зливу.
І партію могутню бережу,
І в керівництва я - дитя щасливе.
Один Абрам знайомий раз спитав:
- Іван, как ти всьо ето сочітаєш?
Дивився я на сонце і мовчав:
- Єврею, ти мене повік не розгадаєш!
Він говорив про Гейне і Гюго,
Ще щось молов про рабство у народі.
Згадав Тараса. Думав я: "Ого!
Почуєм, голубе, тебе, напевно, по "Свободі"!
Люблю я творчість, що в достаток перейшла.
І хороше мені, і радість серце тисне.
В бутті моєму рівних два крила -
Це вірші й гроші. Так! Красиве і корисне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2017
автор: Вячеслав Шнайдер