Двом самотньо, двом холодно

Двом  самотньо,  двом  холодно
І  лютий  місяць  поза  стінами  гуляє  у  повну,
Чому  ж  так  гудки  осідають  навколо  коротко,
Коли  намагаєшся  поєднати  серце  з  розумом.
М'яка  подушка  кам'яною  глибою  зустрічає  голову
І  думки  з  іскор  спалахують  в  гостроверхі  полум'я  роздуми,
Якщо  серед  них  заблукаєш,  то  обпалишся  больно,
Настільки  боляче,  що  себе  уже  не  впізнаєш.  
Пересуваєшся  в  темних  порожніх  кімнатах  сторожко,
Стукіт  годинника,  як  кроки  назустріч  незнайомого,
Готовий,  нарешті,  сісти  за  стіл  перемовин  з  долею
І  спробувати  знайти  центр  дотику.
Багатьом  самотньо,  багатьом  холодно
І  лютий  місяць  поза  стінами  гуляє  у  повну,
Чому  ж  так  гудки  осідають  навколо  коротко,
Коли  намагаєшся  поєднати  серце  з  розумом.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2017
автор: Сильчук Назар