В моїм саду багато диких квітів,
Цвітуть та пахнуть тисячі думок.
І тягне в невідомість неофітів
Колючих стебел пристрасті струмок.
В моїм краю веселка, потім злива,
А час від часу все так навпаки,
Що кожна хвилька, кожна мить важлива,
Коли спливають на очах роки.
В моєму світі холод навіть гріє,
Та жар у серці так морозить кров,
Що інколи від спокою німієш
А хочеться прокинутися знов.
© С.М. Гайдак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2017
автор: Serhii Haidak